Інститут наукових досліджень з цивільного захисту є територіально відокремленим структурним підрозділом Національного університету цивільного захисту України з окремими правами юридичної особи, підпорядковується Університету та належить до сфери управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Історія становлення Інституту є важливим свідченням розвитку сфери цивільного захисту в Україні. Витоки діяльності установи сягають 1977 року, коли згідно з Рішенням Державного комітету Ради Міністрів СРСР з науки і техніки від 16 квітня 1976 року № 8-7/179 та наказом Міністра внутрішніх справ СРСР від 04 січня 1977 року № 10 на базі Київської пожежно-технічної станції було створено Спеціальну науково-дослідну лабораторію Всесоюзного науково-дослідного інституту протипоженої оборони МВС СРСР, яка започаткувала відповідний напрямок роботи в Україні.
На першому етапі свого існування лабораторія спеціалізувалася у галузі досліджень, розробки, дослідно-експериментального виробництва та практичного впровадження вогнегасних порошків у промислове виробництво і практику пожежогасіння.
Наказом Міністра внутрішніх справ СРСР від 10 травня 1982 року № 0018 створено Київську філію Всесоюзного науково-дослідного інституту протипоженої оборони МВС СРСР, а наказом Всесоюзного науково-дослідного інституту протипоженої оборони МВС СРСР від 08 жовтня 1991 року № 155 Київську філію Всесоюзного науково-дослідного інституту протипоженої оборони МВС СРСР підпорядковано МВС України.
Постійний розвиток своєї діяльності, нарощування наукового потенціалу, зміцнення інженерно-технічної бази досліджень стало передумовою того, що у 1986 році установі було передано функції головної організації в країні з координації та проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, вирішення питань стандартизації і метрологічного забезпечення, участі у формуванні та веденні відповідних розділів загальносоюзного класифікатора промислової та сільськогосподарської продукції у галузі вогнегасників і порошкових зарядів до них, а також засобів для обслуговування вогнегасників. Таке розширення функцій призвело до необхідності вдосконалення структури й реорганізації філії у самостійну науково-дослідну установу.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 березня 1992 року № 175-р та наказом МВС України від 30 червня 1992 року № 384 на базі Київської філії ВНДІПО МВС СРСР, спеціальної науково-дослідної лабораторії у м. Сіверськодонецьк (колишній Сєвєродонецьк), відділів у містах Харків та Енергодар створено Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки – єдину в Україні науково-дослідну установу в галузі пожежної безпеки.
Одночасно з Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки функціонував Всеукраїнський науково-дослідний інститут цивільного захисту, який було створено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 133 та наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03 грудня 2001 року № 270.
Заклад забезпечував наукову підтримку заходів із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та сприяв розвитку системи цивільного захисту держави. Основним видом діяльності інституту були дослідження і розробки в галузі природничих та технічних наук.
Згодом, 29 грудня 2010 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1252, ці інститути було реорганізовано шляхом їх злиття, утворивши Український науково-дослідний інститут цивільного захисту – державну науково-дослідну установу, що здійснювала наукову та науково-технічну діяльність у сфері цивільного захисту.
До основних напрямів діяльності закладу належало: розроблення теоретичних основ цивільного захисту та стратегії його розвитку; удосконалення заходів із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їм; дослідження у сфері пожежної та техногенної безпеки; проведення прикладних досліджень щодо ліквідації надзвичайних ситуацій, аварійно-рятувальної справи та розвитку сил і засобів цивільного захисту.
Український науково-дослідний інститут цивільного захисту функціонував паралельно з Інститутом державного управління у сфері цивільного захисту, який був створений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 133, наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 21 лютого 2001 року № 45 та наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 04 квітня 2001 року № 82 з метою підвищення кваліфікації та перепідготовки керівних кадрів і фахівців для потреб центральних та місцевих органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту.
Наступний етап реформування закладу відбувся у 2020 році, коли постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2020 року № 49 та наказом ДСНС від 02 березня 2020 року № 180 шляхом реорганізації Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту та Інституту державного управління з цивільного захисту через процедуру їх приєднання створено Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту. Основними завданнями новоствореного Інституту були виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, підготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері цивільного захисту, а також організація й проведення навчання з питань цивільного захисту посадових осіб підприємств, установ та організацій.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2024 року № 1183 «Про реорганізацію Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту» і наказу ДСНС України від 01 листопада 2024 року № 1128 «Про припинення Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту» створено Інститут наукових досліджень з цивільного захисту Національного університету цивільного захисту України.
З 16 липня 2025 року виконання обов’язків начальника Інституту покладено на доктора технічних наук, професора, полковника служби цивільного захисту Пономаренка Романа Володимировича.
Інститут проваджує:
– наукову (науково-технічну) діяльність у сфері цивільного захисту;
– дослідно-випробувальну діяльність;
– навчання та підвищення кваліфікації зовнішніх пілотів (операторів) безпілотних літальних апаратів.
Основними завданнями діяльності Інституту є:
– виконання прикладних пошукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, інших наукових досліджень у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки;
– проведення випробувань на пожежонебезпечність речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, електротехнічних виробів, а також визначення показників якості виробів і обладнання, пожежної техніки, пожежно-технічного оснащення та спорядження, продукції протипожежного призначення і засобів індивідуального та колективного захисту;
– навчання та підвищення кваліфікації зовнішніх пілотів (операторів) безпілотних літальних апаратів;
– забезпечення участі в організації та проведенні іспитів на визначення рівня володіння державною мовою;
– участь у формуванні проєкту плану комплектування щодо навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, відповідно до визначених центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади щорічних потреб у навчанні.
Інститут має науково-дослідну базу – пожежно-випробувальний полігон, який відноситься до наукових об’єктів та є національним надбанням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1206 «Про наукові об’єкти, що становлять національне надбання».
Фахівці Інституту проводять прикладні науково-дослідні (дослідно-конструкторські) роботи та випробування, спрямовані на створення нових конкурентоспроможних інноваційних технологій у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
Також в Інституті функціонує акредитований Національним агентством з акредитації України науково-дослідний центр «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА», який спроможний проводити випробування на пожежонебезпечність речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, електротехнічних виробів, а також визначення показників якості виробів і обладнання, пожежної техніки, пожежно-технічного оснащення та спорядження, продукції протипожежного призначення та категорій будівельної продукції для оцінки відповідності вимогам Закону України від 02 вересня 2020 року № 850-IX «Про надання будівельної продукції на ринку». Сфера акредитації науково-дослідного центру «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА» містить 385 методів випробувань та реалізовується на 70 одиницях випробувального обладнання.
За роки існування Інституту його очолювали висопрофесійні і талановиті керівники.
КЕРІВНИЦТВО УкрНДІПБ:
У період з 1977 по 1983 рр. начальником Спеціальної науково-дослідної лабораторії ВНДІПО МВС СРСР був полковник внутрішньої служби Надубов Володимир Олександрович.
У період з 1983 по 1988 рр. начальником Київської філії ВНДІПО був полковник внутрішньої служби Зозуля Іван Йосипович.
У період з 1988 по 1991 рр. начальником Київської філії ВНДІПО був полковник внутрішньої служби Грипас Станіслав Антонович.
У період з 1992 по 1998 рр. начальником УкрНДІПБ був полковник внутрішньої служби Присяжнюк Леонід Антонович.
У період з 1998 по 2007 рр. УкрНДІПБ очолював генерал-майор внутрішньої служби Откідач Микола Якович.
У період з 2007 по 2010 рр. начальником УкрНДІПБ був полковник служби цивільного захисту Хом’як Ярослав Іванович.
У період з 2010 по 2011 рр. Інститут очолював генерал-майор служби цивільного захисту Рихліцький Ігор Анатолійович.
КЕРІВНИЦТВО ВНДІЦЗ:
У період з 2004 по 2005 рр. начальником Інституту був Бондаренко Анатолій Ілліч.
У період з 2005 по 2011 рр. начальником ВНДІЦЗ був Євдін Олександр Миколайович.
КЕРІВНИЦТВО УкрНДІЦЗ:
У період з 2011 по 2012 рр. Інститут очолював полковник служби цивільного захисту Євсюков Олександр Петрович.
У період з 2012 по 2013 рр. начальником УкрНДІЦЗ був полковник служби цивільного захисту Ковалишин Василь Васильович.
У період з 2013 по 2020 рр. начальником Інституту був генерал-майор служби цивільного захисту Кропивницький Віталій Станіславович.
КЕРІВНИЦТВО ІДУЦЗ:
У період з 1969 по 1979 рр. начальником Республіканських курсів цивільної оборони УРСР був полковник Артамонов Костянтин Георгійович.
У період з 1979 по1985 рр. начальником Республіканських курсів цивільної оборони УРСР був полковник Фесенко Борис Степанович.
У період з 1986 по 1990 рр. начальником Республіканських курсів цивільної оборони УРСР був полковник Харченко Борис Юрійович.
У період з 1990 по 1996 рр. начальником Центральних державних курсів цивільної оборони, промислової та екологічної безпеки України був полковник Гайсюк Віктор Григорович.
У період з 1997 по 2000 рр. начальником Центральних державних курсів цивільної оборони, промислової та екологічної безпеки України був підполковник Недєлін Ігор Вячеславович.
У період з 2000 по 2003 рр. керівником Центральних державних курсів цивільної оборони, промислової та екологічної безпеки України був полковник Баклан Валерій Олександрович.
У період з 2004 по 2005 рр. начальником Інституту державного управління у сфері цивільного захисту був генерал-майор внутрішньої служби, заслужений працівник освіти України, кандидат технічних наук, доцент, член Академії будівництва України Шкарабура Микола Григорович.
У період з 2005 по 2007 рр. начальником Інституту державного управління у сфері цивільного захисту був генерал-майор внутрішньої служби, кандидат історичних наук Болотських Михайло Васильович.
У період з 2007 по 2008 рр. виконуючим обов’язки начальника Інституту державного управління у сфері цивільного захисту був полковник служби цивільного захисту Алексєєнко Михайло Трохимович.
У період з 2008 по 2010 рр. тимчасово виконуючим обов’язки начальника Інституту державного управління у сфері цивільного захисту був кандидат юридичних наук Полюхович Валерій Іванович.
У період з 2010 по 2010 рр. тимчасово виконуючим обов’язки начальника Інституту державного управління у сфері цивільного захисту був генерал-майор служби цивільного захисту Босак Віктор Васильович.
У період з 2010 по 2013 рр. тимчасово виконуючим обов’язки начальника Інституту державного управління у сфері цивільного захисту був генерал-майор служби цивільного захисту, кандидат історичних наук, доцент, Заслужений працівник цивільного захисту Андрієнко Василь Миколайович.
У період з 2013 по 2020 рр. начальником Інституту державного управління у сфері цивільного захисту був доктор наук з державного управління, професор, Заслужений лікар України Волянський Петро Борисович.
КЕРІВНИЦТВО ІДУ НД ЦЗ:
У період з 2020 по 2021 рр. виконуючим обов'язки начальника Інституту був Волянський Петро Борисович.
У період з 2021 по 2024 рр. начальником Інституту був Волянський Петро Борисович.
У період з липня по жовтень 2024 року виконуючим обов’язки начальника ІДУ НД ЦЗ був Борис Валерій Павлович.
У жовтні 2024 року тимчасове виконання обов’язків начальника Інституту покладено на полковника служби цивільного захисту Пономаренка Романа Володимировича.
КЕРІВНИЦТВО ІНДЦЗ НУЦЗ УКРАЇНИ:
З лютого 2025 року начальником Інституту призначено доктора технічних наук, професора, майстра спорту України, полковника служби цивільного захисту Пономаренка Романа Володимировича.
