Безбар’єрність – це забезпечення рівних прав та можливостей для всіх людей, зокрема й тих, хто відчуває на собі тиск та обмеження, стигматизацію, дискримінацію тощо.У березні 2021 року відбулася презентація пропозицій до проєкту Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Над цією Стратегією працюють понад 230 експертів/ок, 50 громадських організацій та аналітичних центрів з усієї країни. Їхня мета – створення інклюзивного простору для усіх суспільних груп. Однією із напрацьованих складових була безбар'єрна мова.
Безбар’єрна мова, як зазначається у «Довіднику безбар’єрності», це така, в якій відсутні слова та фрази, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до певних людей чи груп. Тобто, мова, яка транслює поважливе ставлення абсолютно до всіх людей.
Лексика, яку використовують засоби масової інформації та инфлюенсери має неабиякий вплив на формування суспільної думки. Ба більше, медіа часто створюють позитивні та негативні стереотипи (присвоєння специфічних рис людям чи групам людей), штампи, які потім активно використовують у повсякденні. Наприклад, якщо в спортивних
телевізійних програмах часто звучатиме твердження, що темношкірі люди є чудовими бігунами, то у глядачів сформується позитивний стереотип. А от якщо у новинах будуть розповідати про напади, і робитимуть акцент
на тому, що зазвичай злочинцями є «особи кавказької національності», то сформується негативний стереотип.
Варто пам’ятати про те, що стереотипи зрештою можуть перетворюватися на упередження та дискримінацію. Ось тому використання неупереджених, нейтральних та коректних термінів є надзвичайно важливим.
Мультфільм про довідник безбар'єрності (канал "Без бар'єрів" за ініціативи Олени Зеленської).
