EBSCOhost це доступні через веб-інтерфейс бази даних наукової інформації з галузей медицини, фізики, хімії, економіки та інших наук, що періодично оновлюються. Власником EBSCOhost є компанія EBSCO Publishing, яка, у свою чергу, є дочірньою компанією EBSCO Industries.

EBSCOhost надає можливість пошуку повнотекстових, рецензованих статей наукових журналів, довідників та інших публікацій з різних наукових дисциплін. Включає в себе як бази даних доступні на умовах передплати, так і бази даних, які знаходяться у відкритому доступі.

Інструкція користувача EBSCO

Інформацію почерпнуто із https://uk.wikipedia.org/wiki/EBSCOhost

Google Scholar або Google Академія — вільна доступна пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Дата виходу бета-версії — листопад 2004 року. Індекс Google Scholar включає в себе більшість рецензованих онлайн-журналів Європи та Америки найбільших наукових видавництв. За функціями він схожий на вільно доступні системи Scirus від Elsevier, CiteSeerX і getCITED. Також він схожий на інструменти засновані на підписці, такі як Elsevier в Scopus і Thomson ISI's Web of Science. Рекламний слоган Google Scholar — «стояти на плечах гігантів» — це данина вченим, які внесли свій вклад в свої галузі протягом століть, забезпечуючи основу для нових наукових досягнень.

Інструкція користувача Google Scholar

Профіль ІДУЦЗ

Інформацію почерпнуто із https://uk.wikipedia.org/wiki/Google_Scholar

Як додати статті до профілю на Google Scholar?

Бібліометрика української науки

Система «Бібліометрика української науки» призначена  для надання суспільствуцілісного уявлення про наукове та науково-педагогічне середовище України.

Система — це:

• єдиний реєстр наукових декларацій (бібліометричних профілів) вчених і дослідницьких колективів;
• статистична інформація про галузеву, відомчу та регіональну структуру науки України;
• бібліометрична складова джерельної бази для оцінювання ефективності наукової діяльності;
• національний сегмент проекту Ranking of Google Scholar Profiles.

Інформацію почерпнуто із http://nbuviap.gov.ua/bpnu/index.php?page_sites=pro_proect

Scopus ( [skopus], «ско́пус») — бібліографічна і реферативна база даних та інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Є однією зі складових інтегрованого науково-інформаційного середовища SciVerse. Рубрикатор Scopus (ASJK) має 27 базових тематичних розділів, поділених на 335 підрозділів, політематичні статті індексуються одразу в кількох розділах.. Індексує 18,000 назв наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук 5000 видавців. База даних індексує наукові журнали, матеріали конференцій та серіальні книжкові видання. Розробником та власником SciVerse Scopus є видавнича корпорація Elsevier. База даних доступна на умовах передплати через веб-інтерфейс. Пошуковий апарат Scopus інтегрований з пошуковою системою Scirus для пошуку веб-сторінок та патентною базою даних.

Інструкція користувача Scopus

Алгоритми пошуку по наукометричним базам даних  Scopus та  Web of Science

Доступ для створеня профілю з сервера ІДУЦЗ

Інформацію почерпнуто із https://uk.wikipedia.org/wiki/Scopus  
Українські наукові журнали у Scopus та Web of Science

«Radar» – система, що перевіряє якість наукового контенту у Scopus

Вебінари Elsevier CIS - записи вебінарів

Як знайти журнал необхідного квартиля в Scopus?

ScienceDirect — одна з найбільших онлайн колекцій опублікованих наукових досліджень. Належить голландському видавництву Elsevier. Колекція містить майже 12 мільйонів елементів контенту з більш ніж 3500 журналів і понад 34000 електронних книг, довідників, наукових збірників . На основі ScienceDirect у 2002 році було створено базу даних Scopus.

Статті згруповано в чотири основні розділи: фізичні і технічні науки, природничі науки, медичні науки та соціальні і гуманітарні науки. Анотації більшості статей знаходяться у вільному доступі. 

04.12.2020 р. підписанням договору між ДНТБ України та компанією Elsevier завершилися важливі процедури перемовин між Міністерством освіти та науки України та Elsevier щодо доступу до електронних наукових баз та аналітичних ресурсів.

Усі державні та комунальні ЗВО і наукові установи України незалежно від відомчої підпорядкованості, отримають однорічний доступ до електронних книг (майже 39 тис. видань) на платформі ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Окрім річного доступу до ScienceDirect, до 31 грудня 2021 р. українські установи отримають доступ до:

• міжнародної наукометричної бази даних Scopus, виконавши відповідні заходи щодо підключення доступу до бази даних ScienceDirect;
• аналітичної платформи SciVal для шести установ, визначених раніше наказом МОН.

Перелік видань до яких надано доступ.

«Використання платформи ScienceDirect. Алгоритм пошуку»

Вебінари:

"Перші кроки у ScienceDirect" - інформація як розпочати роботу з ScienceDirect. Дізнайтеся більше про створення свого облікового запису відповідно до власних уподобань.

Центральною частиною платформи є наукометрична, реферативна, міжнародна база даних Web of Science Core Collection WoS(CC) (до 2014 мало назву Web of Science) , яка включає в себе понад 18000 провідних журналів, розміщені у трьох ключових індексах наукової літератури:

• SCIE (Science Citation Index Expanded) індексується 8300 журналів, архів з 1900 року,
• SSCI (Social Science Citation Index ) — 2900, архів з 1900
• AHCI(Art and Humanities Citation Index) — 1600 видань, архів з 1975.

Деякі видання одночасно представлені у кілької індексах." 

Платформа Web of Science пропонує доступ до бібліографічних даних наукових статей з престижних періодичних видань, книг та матеріалів наукових конференцій із зазначенням реальної цитованості цих матеріалів. Вона охоплює понад 57 млн. записів із 18 711 найбільш впливових журналів світу (в тому числі й тих, які знаходяться у відкритому доступі) та 150 000 матеріалів конференцій в галузі природничих, суспільних, гуманітарних наук і мистецтва.

Інструкція користувача Web of Science

Інформацію почерпнуто із https://uk.wikipedia.org/wiki/Web_of_Science   
Українські наукові журнали у Scopus та Web of Science   
Вебінари від Clarivate Analytics

Clarivate Analytics українською

Index Copernicus  (IC) — онлайнова наукометрична база даних з внесеної користувачем інформації, зокрема, наукових установ, друкованих видань і проектів, створена в 1999 році в Польщі. База даних має кілька інструментів оцінки продуктивності, які дозволяють відстежувати вплив наукових робіт і публікацій, окремих вчених або науково-дослідних установ. На додаток до продуктивності індекс Копернікус також пропонує традиційне реферування та індексування наукових публікацій. База даних перебуває у веденні Index Copernicus International. Її названо на честь Миколи Коперника.

 міжнародне видавництво, яке виникло в 2015 році після злиття Nature Publishing Group, Palgrave Macmillan, Macmillan Education і Springer Science + Business Media.

 Випускає журнали, енциклопедії, книги та електронні продукти з природознавства і медицини. Видавництво Springer Nature має великий досвід в інформаційній підтримці науково-технологічного та інноваційного ринку: понад 9000 книг і 3000 журналів публікуються щорічно на його ресурсах.

З 3 січня 2020 року Інститут державного управління у сфері цивільного захисту отримав доступ до повних текстів публікацій міжнародного наукового видавництва Springer Nature.

Передплату доступу за кошти держбюджету забезпечило Міністерство освіти і науки України через Державну науково-технічну бібліотеку України - ДНТБ України.

Springer Nature видає понад 3000 найповажніших та найвпливовіших журналів з різних галузей науки, техніки та медицини. Журнали розміщуються на платформі SpringerLink.

У межах передплати доступ надається до журналів Springer за 1997-2020 рр. та електронних книг Springer за 2017 р.

РЕСУРСИ SPRINGER NATURE

У липні 2019 року реєстр перераховує 2361 сховище даних з усього світу, що охоплює всі навчальні дисципліни. Вони детально описані за допомогою схеми re3data.org.  Сервіс робить усі метадані в реєстрі доступними для відкритого використання згідно з актом CC0 Creative Commons. 

Re3data.org тепер є регулярною службою DataCite. Це спільний проект Берлінської школи бібліотечних та інформаційних наук, Німецького дослідницького центру геологічних наук GFZ та Бібліотеки Карлосруеського технологічного інституту (KIT). Проект фінансується Німецьким дослідницьким фондом(DFG). Проект співпрацює з іншими ініціативами з питань відкритої науки, такими як Databib, BioSharing, DataCite та OpenAIRE. Кілька видавців, науково-дослідних установ та фундаторів посилаються на re3data.org у своїй редакційній політиці та керівництві як інструмент для ідентифікації відповідних сховищ даних, наприклад, Nature, Springer та Європейська комісія.